Особую ценность представляют отчетно-статистические документы (доклады, отчеты, информации, материалы статистики). Их необходимо каталогизировать в первую очередь. Просмотру подлежат планы, акты, переписка. Эта документация в целом имеет относительную ценность, а поэтому каталогизировать необходимо наиболее важную ее часть.
В Хмельницком облгосархиве описание документов на каталожных карточках проводится в соответствии с выработанными общими правилами. Однако нередко приходится решать конкретные вопросы, которые не нашли решения в методических пособиях и указаниях.
Фонды исполкомов местных Советов имеют свою особенность. Они содержат сравнительно много дел, материалы которых нужно каталогизировать подокументно (протоколы, решения, обзоры, доклады, отчеты, некоторые информации и др.). Вместе с тем следует во всех случаях, когда это возможно, применять поединичное описание материалов. На нескольких карточках целесообразно расписывать лишь сложные документы, имеющие большое научно-историческое значение (обзоры, доклады, отчеты исполкомов и некоторых областных управлений и отделов). Следует шире применять пообъектный метод описания документальных материалов.
Литовський статут 1529 р. є важливим історичним джерелом для вивчення соціально-економічного і політичного розвитку Литви, Білорусії, України і частини західних російських земель XVI ст., на які поширювалось у той час все литовське законодавство. Вивчення цього Статуту допомагатиме науково висвітлити соціально-економічне становище різних груп населення Литовської держави, розкрити взаємовідносини між класами. У Статуті відображено також окремі риси етнічного, культурного і побутового життя народів Великого князівства Литовського.
До укладення першого Литовського статуту у Великому князівстві Литовському було поширено ряд загальнодержавних, обласних і місцевих привілеїв, на підставі яких розв’язувалися урядові, судові, військові, фінансові та інші державні питання. Привілеї і рішення видавалися урядом здебільшого з урахуванням інтересів магнатів. Але були в них положення і твердження, які не відповідали інтересам значної частини землевласників, багатих міщан і духовенства. Українські, білоруські, російські земяни та бояри користувалися обмеженими правами. У своїх листах до великого князя, у
