|
Анї пить менї, їсти не дав!
То дав ся менї гетьман Хмельницький
Гаразд добре знати.
Ой, тепер я буду добре знати,
Буду його во вік вічний памятати,
До віку вічного України не займати!“
То пан Хмельницький добре учинив:
Польщу засмутив, Волощину побідив,
Гетьманщину звеселив!
В той час була честь, слава,
Військовая справа,
Сама себе на сьміх не давала,
Неприятеля під ноги топтала!
|
XI. Польські насильства і нове повстанє.
1.
Ей, гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив,
Що з Ляхами, з мостивими панами, у Білій Церкві замирив?
Та велїв Ляхам, милостивим панам,
По козаках, по мужиках стацією стояти,
Та не велїв великої стації вимишляти,
Анї козаку нї мужику жадної кривди починати.
То ще-ж то, Ляхи, милостиві пани,
По козаках і по мужиках стацією постали
Та великую стацію вимишляли.
Та вжеж пани-Ляхи на Українї три місяцї стояли;
Стало на четвертий місяць повертати,
Стали пани-Ляхи спосіб прибирати,
Від козаків ключі повідбирали
Та стали над їх домами господарями…
То вжеж Лях містом іде
Казав би, як свиня нескребана ухом веде.
То Лях до корчми прихожає,
Як свиня ухо до корчми прикладає,
Іще слухає Лях, прослухає,
Що козак про Ляхів розмовляє,
Чи судить його де козак або мужик…
|
