Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/132

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

XVIII ст. — католицький собор і православна церква, а також залишки військової фортеці взято під охорону держави.

В місті багато зроблено для виховання підростаючого покоління в комуністичному дусі, для підготовки кваліфікованих кадрів народному господарству. Нині у Барі працює 4 загальноосвітні середні школи, заочна середня школа, школа-інтернат, музична школа, міське і сільське професійно-технічні училища, автошляховий технікум. У 1963 році при машинобудівному заводі відкрито вечірній технікум. У 1967 році 275 робітників заводу навчалося без відриву від виробництва у вузах, технікумах та загальноосвітніх школах. 14 вихованців шкіл Бара стали кандидатами наук.

До послуг трудящих міста багато культурно-освітніх закладів. Працюють будинок культури, широкоекранний кінотеатр, 4 профспілкові клуби, 2 районні, З профспілкові і 5 шкільних бібліотек з загальним фондом близько 100 тис. книжок. Є народний музей М. М. Коцюбинського, в раді якого активно працює заслужений майстер народної творчості УРСР В. С. Бичкова. В місті виходить районна газета «Червоний промінь». При будинку культури та клубі машинобудівного заводу відкрито університети культури. При всіх клубах працюють гуртки художньої самодіяльності — хорові, танцювальні, музичні тощо. Колектив будинку культури став лауреатом республіканського конкурсу. Міністерство культури УРСР присвоїло йому почесне звання народного самодіяльного ансамблю танцю. Пропаганду політичних і наукових знань проводять 300 членів товариства «Знання», діє районне відділення Товариства охорони пам'ятників історії та культури. Сотні ентузіастів фізкультури та спорту об'єднує товариство «Колос».

В життя громадян Бара міцно входять нові традиції, звичаї. Загальнонародними стали свята «Серпа і Молота», День тваринника. В ці дні представники усіх колгоспів приїздять до райцентру, де їх урочисто зустрічають робітники й службовці. На стадіоні відбуваються мітинги, виступи художньої самодіяльності, спортивні змагання. На заводах і фабриках вже стало традицією урочисто проводжати ветеранів праці на пенсію, посвячувати молодь у робітничий клас.

1144 комуністи нараховує у своєму складі Барська міська партійна організація, 1270 комсомольців об'єднує комсомольська організація райцентру.

Понад 300 громадян міста беруть активну участь у роботі депутатських комісій. Кращих людей міста обрано до вищих органів влади. Пресувальниця Барського машинобудівного заводу Н. С. Шуцька є депутатом Верховної Ради УРСР, робітниця Барського спирто-дріжджового комбінату О. І. Мізерна — депутат обласної Ради депутатів трудящих.

За роки Радянської влади Бар перетворився у квітуче промислове місто з великими перспективами дальшого розвитку.


А. Р. ЛОКА6НКО, І. Я. ПШУК

ЯЛТУШКІВ

Ялтушків — село (до 1938 року — містечко), центр сільської Ради, залізнична станція. Розташований на річці Лядові — притоці Дністра, за 16 км від районного центру, за 23 км від станції Бар. Населення — 3500 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Біличин, Мигалівці, Слобода-Ялтушківська, Черешневе, селища Лугове, Слобода.

Перша згадка про Ялтушків належить до 30-х років XV ст. Серед загарбаних шляхетською Польщею населених пунктів Західного Поділля в 1434 році згадує-