Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/147

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОН

БЕРШАДЬ

Бершадь — місто районного підпорядкування (з 1966 року), залізнична станція. Розташоване при злитті річок Дохни і Берладинки. Населення — 11 442 чоловіка.

Бершадь — центр району, площа якого 1,3 тис. кв. км, населення 94,9 тис. чоловік. В районі 46 населених пунктів, що підпорядковані 1 міській та 26 сільським Радам. Надра містять каолін, високоякісні глини, кварц, пісок. У користуванні 24 колгоспів 128,6 тис. га землі, в т. ч. 89,6 тис. га орної. Є радгосп і рибгосп. Значні площі зайняті цукровими буряками, пшеницею, горохом, виноградниками. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку, розвинуто овочівництво, бджільництво. В районі є 16 промислових підприємств, 305 магазинів, 79 підприємств громадського харчування. Працюють 46 шкіл, 4 будинки культури, 37 клубів, 2 кінотеатри, 51 бібліотека, 10 лікарень, 23 фельдшерсько-акушерські пункти, 5 колгоспних пологових будинків, санепідемстанція.

Вперше згадується Бершадь в історичних джерелах 1459 року. Розташована була на південному кордоні Литовського князівства. Обнесена шестиметровим валом, з фортецею у центрі, Бершадь являла важливий форпост у боротьбі проти турків і татар[1].

Виникнення козацтва посилило оборонне значення Бершаді. Ще в першій половині XVI ст. сюди з Поділля і Волині збиралися втікачі, які створювали козацькі загони. Існування «непослушного» населення мало значний вплив на місцеве селянство, яке відмовлялося платити феодальні податки. В матеріалах опису староства 1616 року є відомості, що в південних районах селяни податків не платили.

На початку XVII ст. Бершадь була значним населеним пунктом: тут налічувалося 275 дворів і близько 1650 чоловік населення[2].

  1. Вінницький облдержархів, ф. 4971, оп. 1, спр. 40, арк. 41—42.
  2. Д. Н. Бантыш-Каменский. История Малой России, ч. 1—2. К., 1822, стор. 111—115.