Перейти до вмісту

Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/188

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

у середній школі робітничої молоді та профтехучилищі. Добре працює заслужений учитель Української РСР Г. С. Черногалов.

Є у Вороновиці кінотеатр, клуб цукрового заводу і сільський будинок культури, 4 бібліотеки. В гуртках художньої самодіяльності при сільському будинку культури (музичному, співочому, драматичному, танцювальному) бере участь понад 250 аматорів.

В травні 1971 року прийняв перших відвідувачів музей ім. О. Ф. Можайського, в якому розповідається про винахідника першого в світі літака, про розвиток вітчизняної авіації. В музеї широко представлені документи про розвиток вітчизняної авіації і освоєння космосу, моделі від першого літака О. Ф. Можайського до сучасних повітряних лайнерів і ракет.

Багато уваги приділяється медичному обслуговуванню трудящих Вороновиці. В селищі працюють районна лікарня на 100 ліжок, дільнична лікарня на 25 ліжок, дитяча консультація, санепідстанція, поліклініка.

Загін інтелігенції в селі становить понад 200 чоловік, у т. ч. 5 агрономів, 14 інженерів, 115 вчителів, 70 медпрацівників.

З Вороновиці вийшло чимало громадських діячів, літераторів — поет К. О. Андрійчук, народний співець і кобзар — соліст Державного українського народного хору В. М. Перепелюк, юрист, колишній прокурор УРСР Д. X. Панасюк, Герой Радянського Союзу Г. М. Олійник. Тривалий час тут жив і творив М. П. Старицький.

Вороновиця багата народними талантами. До літературно-художньбгсРоб'єд- нання входять місцеві поети, прозаїки, художники, різьбярі, вишивальниці. Серед них майстер різьби по дереву М. І. Пилявець, художник І. П. Каниболоцький, виши¬ вальниця Г. О. Мостицька, поетеса Н. А. Зборовська та інші.

Змінюється зовнішній вигляд Вороновиці. Тепер вона — велике впорядковане 

селище з широкими вулицями, тротуарами, цегляними будинками. За післявоєнні роки зведено 700 житлових будинків з цегли та шлакобетону, побудували двопо¬ верховий універмаг, новий залізничний вокзал, споруджено водоймище площею 25 га, прокладено водопровід. Заплановано звести новий типовий будинок культури. Над будинками нині височить близько 600 радіо- і телеантен. Завершується споруд¬ ження водонапірної башти та артезіанського колодязя для постачання водою населення.

В усіх цих чудових звершеннях, які відбулися у Вороновиці, виявилася 

сила соціалістичного ладу, творча ініціатива вільної радянської людини.

О. 	В. ВУДКО, А. /. КАДИШЕВА, Д. Ф. МАЮК, Й. Г. ТЕЛЬМАН
СТРИЖАВКА
Стрижавка — село, центр сільської Ради, розташоване на правому скелястому 

березі Південного Бугу, за 3 км від Вінниці. З півночі та північного заходу до села підступають значні масиви мішаних лісів. Населення — 4719 чоловік.

Вигідне географічне розташування сприяло заселенню території Стрижавки 

з давніх часів. На південний схід від села, на березі Південного Бугу, виявлено поселення черняхівської культури. В середині XVI ст. Стрижавка була значним населеним пунктом, в ній 1552 року нараховувалося 80 димів. Володіли нею в різні часи українські та польські феодали. Закабаливши стрижавських селян, магнати намагалися й ополячити їх. Жителі Стрижавки не раз піднімалися на боротьбу з гнобителями, зокрема вони брали активну участь у повстанні 1702—1704 рр. Коли 4 лютого 1704 року в село прибув з Вінниці загін карателів, селяни розгро¬

178