будови (вересень 1947 року) добовий видобуток вугілля на шахті № 10 становив 1102 т[1]. 17 березня 1947 року забійник шахти № 10 ім. Артема П. Д. Риндін разом з двома кріпильниками досяг рекордного результату — нарубав за зміну 128 т вугілля. Незадовго до цього на шахті за пропозицією П. Д. Риндіна була змінена технологія виймання вугілля в лаві. Нові методи праці були відразу підхоплені колективами всіх дільниць. У серпні 1948 року П. Д. Риндіну за самовіддану працю було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Послідовники П. Д. Риндіна — забійник І. П. Варламов, кріпильник І. П. Єсін, гірничий майстер К. Й. Ушаков та інші були удостоєні ордена Леніна. Шахтарі Артемівська відповіли на нагороду Батьківщини новими трудовими успіхами. В листопаді 1948 року добовий видобуток вугілля на шахті № 10 ім. Артема становив 1375 т[2]. У 1949 році П. Д. Риндін та багато його послідовників видавали вугілля в рахунок 1953 року.
Не відставали від старих гірників і молоді шахтарі. Випускники шкіл ФЗН і гірничо-промислових училищ області поповнювали гірницький колектив і комсомольську організацію Артемівська. Комсомольський комітет у 1953 році очолювали передовики боротьби за вугілля Іван Мичак, Іван Кирюшин, Олександр Могильний, Леонід Козлов та інші.
В артемівців, як і в усіх радянських людей, стало традицією відзначати видатні події в житті Комуністичної партії та Радянської держави новими трудовими успіхами. Так було і в дні підготовки та роботи XX з’їзду КПРС. Шахтарі розгорнули змагання за швидкісне проходження підготовчих виробок та збільшення видобутку вугілля. Ініціатором цього руху була бригада прохідників на чолі з М. C. Шевцовим. У дні роботи XX з’їзду партії прохідники бригади М. С. Шевцова поставили новий рекорд — за місяць пройшли 100 м польового штреку. Цінне починання підхопила бригада комуніста М. Д. Чугусова. Вона перевершила рекорд бригади Шевцова, пройшовши 102 м польового штреку за місяць[3]. Колектив шахти ім. Артема в 1956 році довів середньодобовий видобуток вугілля до 2 тис. тонн.
Забійник шахти № 10 ім. Артема комуніст Ф. А. Лисицин, відмінно оволодівши гірничою технікою, у 1956 році виконав норму на 205 проц., давши країні понад план майже 3 тис. т вугілля. У 1957 році, напередодні Першотравневих свят, Ф. А. Лисицину за визначні успіхи в розвитку вугільної промисловості було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1956 році в Артемівську розпочалося будівництво двох нових шахт. Шахту «Луганська» споруджували комсомольці Луганщини, а «Кіровоградську» — молоді будівники Кіровоградської області. ЦК комсомолу України оголосив будівництво нових шахт ударними комсомольськими будовами. Молоді будівельники в короткі строки виконали поставлені перед ними завдання. Дві нові шахти стали до ладу в січні 1958 року. Вони давали тоді щодобово в середньому 750—780 т вугілля. Після закінчення будівництва 620 молодих робітників залишилися працювати в Комсомольському шахтоуправлінні. Тут же виросло впорядковане гірниче селище.
