РОВЕНЬКИ МІСТО ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ
РОВЕНЬКИ
Ровеньки — місто обласного підпорядкування. Розташоване за 60 км на південний схід від Луганська. Через місто проходить залізнична лінія Дебальцеве—Звереве, за 10 км — автомагістраль союзного значення Харків—Ростов. Асфальтованими шосейними шляхами Ровеньки зв’язані з Луганськом, Краснодоном, Антрацитом. Адміністративно місту підпорядковані селища: Кленовий, Михайлівка, Нагольно-Тарасівка, Новодар’ївка, Ясинівський. Населення — 60 тис. чоловік.
Перша згадка про Ровеньки зустрічається в документах початку XVIII століття.
Прагнучи до централізації і зміцнення своєї влади, Петро I обмежив вольності донського козацтва, заборонив козакам самочинно займати землі по Дінцю. У травні 1705 року цар наказав ліквідувати всі поселення, які незаконно заснували козаки після 1695 року, а жителів їх перевести на лівий бік Дінця; біглих людей, які перебували в цих поселеннях, вислати в Росію і надалі до виходу спеціального наказу не заселяти згадані місця. Козаки не поспішали виконувати цей наказ, просили государя не чіпати поселення. Але їм було відмовлено в проханні. Для найшвидшого виконання царської волі в липні 1707 року на Дон було послано стольника Леонтія Шеншина.
В його донесенні і називається «городок Ровенёк», що також входив до числа самочинно заселених місць[1].
Назва міста походить від річки Ровенька і балки, в районі яких воно розташоване.
У 30-х рр. XVIII століття поселення було одним з опорних пунктів укріпленої української лінії, збудованої для захисту південних кордонів Російської держави від султанської Туреччини і Кримського ханства. З метою колонізації і найшвидшого заселення Донецького степу уряд охоче роздавав великі ділянки землі дворянам. Особливо щедро, у великій кількості він дарував їх своїм прихильникам після знищення Запорізької Січі (1775 р.). На Донеччині діставали землю найчастіше офіцери Бахмутського полку. Слобода Ровенецька стала центром величезного маєтку
- ↑ Историческое описание земли области Войска Донского, стор. 366.
