Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область.djvu/189

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Поступово заліковувалися рани, що їх завдала війна. Партійні організації колгоспів і підприємств розгорнули соціалістичне змагання за дострокове виконання п′ятирічного плану відбудови й розвитку народного господарства. В 1948 році посівна площа всіх колгоспів уже становила 3204 га, на фермах було 735 голів великої рогатої худоби, 123 коней, 326 свиней, 320 овець. Все передове бралося на озброєння. Так, у серпні 1949 року за прикладом машиніста молотарки М. Н. Бредюка із Стольненського колгоспу «Праця», який першим на Україні запровадив погодинний графік роботи, тракторист Новобасанської МТС М. Д. Агафонов почав теж працювати за погодинним графіком і завдяки цьому на сівбі озимих виконував щодня близько п′яти норм.

Протягом 1950—1951 рр. відбулось об′єднання колгоспів — замість 7 стало 4: ім. Леніна, «Перше травня», «Победа Октября» і «Шлях Ілліча». Це дало змогу ефективніше використати сільськогосподарську техніку, розширити капітальне будівництво. Важливе значення для дальшого розвитку сільського господарства мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Особливу увагу в колгоспах почали приділяти розвитку тваринництва, зокрема відгодівлі свиней. У 1954 році вироблено свинини в розрахунку на 100 га ріллі в 1,5—2,5 рази більше порівняно з 1950 роком. Значно зросли врожаї зернових і овочевих культур. 1955 року колгосп ім. Леніна за дострокове виконання державного плану хлібозаготівлі занесено на районну Дошку пошани[1]. В результаті зміцнення кормової бази на 1 жовтня 1955 року артілі села повністю виконали державний план розвитку громадського тваринництва. Важливу роль у поширенні передового досвіду відіграли проведені в Новій Басані в 1950, 1951 і 1955 рр. районні виставки досягнень у народному господарстві.

Велику допомогу у зміцненні економіки колгоспів, у механізації трудомістких процесів у рільництві й тваринництві подала МТС. 1958 року вона була реорганізована в PTC, а з березня 1961 року перетворена на відділення «Сільгосптехніки».

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 вересня 1959 року Новобасанський район було ліквідовано, а його територію передано до Бобровицького району.

На буряковій плантації колгоспу «Перше травня», с. Нова Басань. 1970 р.

Керівна й організуюча роль у розвитку господарства села належить 10 первинним партійним організаціям, які об′єднують понад 250 членів і кандидатів у члени КПРС. Комуністи очолюють найвідповідальніші ділянки виробництва і самовідданою працею запалюють інших колгоспників на трудові подвиги, на боротьбу за звання ударників комуністичної праці. Першою завоювала почесне звання колективу комуністичної праці тракторна бригада колгоспу «Победа Октября». Як завжди, поруч з комуністами йдуть комсомольці. Добру славу заслужив комсомольсько-молодіжний колектив молочнотоварної ферми колгоспу ім. Леніна. На честь 50-річчя ВЛКСМ молоді доярки нагороджені вимпелом обкому ЛКСМУ.

Завдяки правильній організації праці, застосуванню передової агротехніки, чіткому керівництву правлінь колгоспів, парторганізацій та сільської Ради новобасанські колгоспи перетворилися на високомеханізовані багатогалузеві господарства. За ними закріплено 9132 га землі. У господарствах є 98 тракторів, 45 комбайнів і 51 вантажна автомашина. Вирощують зернові культури, цукрові буряки. Тваринництво — м’ясо-молочного напряму.

  1. Газ. «За трудові подвиги» (Нова Басань), 17 серпня 1955 р.