Сторінка:І. І. Ніколаєв. Онанізм та боротьба проти нього (1930).djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Часто-густо старші брати і сестри, а то й самі батьки, є вольні або невольні підсобники щодо розпусти дітей та призвичаїння їх до онанізму. М. М. Рубінштейн говорить: «Загалом треба просто сказати, щодо обставин, доки ще у сучасного культурного людства робиться все так, немов би навколо нас немає дітей, або вони несприйнятливі до розпусти, або ж ми поставили собі за завдання навчити їх переважити нас розпустою».

Крім того, є ще багато причин, приводів до поширення онанізму серед молодого покоління. Важливою причиною є майже цілковита відсутність статевого виховання в родині і школі. Часто-густо спроби статевого виховання спричиняють помилки через неправильний підхід, що призводить не до упередження онанізму, а навпаки. Справді, оточення дитинства переобтяжено статевими подразненнями, а опору у вигляді правильно запровадженого виховання і здорового режиму дитячого життя — немає. Зараза онанізму вільно й легко переходить від однієї дитини до другої або ж сама дитина починає подразнювати своє природження. А розпочавши, вона підточує свої сили, доки хоробливий вигляд вже виявляє, що дитина онанує.

Безперечно, в поширенні онанізму, насамперед, винні батьки. Чи багато з них звернуло належну увагу на виховання своїх дітей взагалі і, зокрема, на статеве виховання? Певно можна сказати, що до статевого виховання своїх дітей вони самі не підготовані. Чи багато вони цікави-

* 9 *