бо інакше разом з ним підупадуть зв'язані з ним культурно-творчі можливості та бойовий запал борця за краще життя».
В основному, завдання статевого виховання в школі зіходить на те, щоб, не порушуючи статевого розвитку та накупчення статевої енерґії, загальмувати, оскільки це можливо, початок статевого життя та уникнути статевих знеправлень (онанізм); а скупчену енергію спрямувати іншими шляхами.
Щоб досягти поставленого завдання, є дуже багато різних шляхів та способів. Насамперед — статева освіта. Вона повинна відогравати велику ролю в розумінні статевого оздоровлення: разом з тим, вона має бути абсолютно правдивою. Нема чого побоюватись висвітлити дітям питання взаємовідносин стати, розмноження тощо. Треба лише це зробити популярно-науково, розпочавши пояснення відповідних явищ з життя рослин та тварин і ступнево перейшовши до людини. Освіту слід використати і для боротьби з статевими ненормальностями, знеправленнями, передовсім — з онанізмом. Чи треба це провадити перед цілим колективом чи перед окремими дітьми — залежить від обставин. Проте, беручи до уваги величезне поширення онанізму, можна припустити, що немає такого колективу, в якому чималий відсоток дітей не онанував би; кажучи про онанізм, слід викрити всю шкідливість його для організму, що росте. Цю освіту можуть провадити і вчитель і лікар, через те, що на лікаря покладено завдання охо-
