зокрема — до боротьби з дитячим онанізмом. Підготувати вчителів у цьому напрямку далеко легше, ніж батьків. У відповідних педагогічних вищих школах та технікумах треба вивчати питання про статеве виховання в школі. А це матиме величезну вагу.
Які ж основні завдання статевого виховання в школі? Треба подати відповідне правдиве висвітлення статевого питання, ріжниці стати, розмноження тощо; ще енерґійніше разом з батьками охороняти дитинство від надмірних статевих подразників оточення; зробити все можливе, щоб статеве чуття виявилось пізніше; накупчену енерґію молодого покоління використати найкорисніше для організму й робітничо-селянської держави.
В. Бехметьєв так визначає завдання виховання: «Звідси яскраво виходить користь уживаної нині системи обопільного виховання. Однак, і це треба провадити розумним способом, бо сукупне перебування хлопчиків та дівчаток має здійснюватись, насамперед, підчас роботи в клясі, гри та інших розваг, звичайно, під доглядом вихователів. А взагалі, основою всякого статевого виховання має бути усунення всього того, що призводить до несвоєчасного статевого збудження». М. М. Рубінштейн визначає завдання статевого виховання так: «Капітал статевої енерґії має бути до певного часу збереженим і невикористаним; згодом його можна витрачати обережно під контролем, проте він має збільшуватись, накупчуватись,
