Альжир стався зовсім французькою колонією, з французькою обстановою, у ньому єсть чимало шкіл і середніх і вищих, — тільки-ж користуються тими школами переважно місцеві французи, а не мусулмани-тубільці. В певній мірі можна за це винуватити самих-таки французів; бо, хоч би мусулманин-альжирець набув і найвищу французьку освіту, він у французьких правителів не має ані пошани, ані довіри, а через те французька школа не надто може принадити мусулманина. Та найбільша вина спадає таки на самих альжирців, на їхню фанатичну натуру: хоч альжирський араб вважає себе за щирого араба і зневажливо дивиться на непоараблених берберів, він зовсім не має тих расових ознак, які ми бачимо в арабійців, сирійців, месопотамців, єгиптян, — він попросту той самий фанатичний і тупуватий берберець, тільки з арабською рідною мовою.
А. Кримський.
1898. 1905.
