Сторінка:Адріян Кащенко. Борці за правду. 1947.djvu/157

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

ними та золотими речами, награбованими татарами по Вкраїні.

Маринина пораза була не смертельна і того ж дня, коли пораза була добре перев'язана, Богун вирядив свою наречену санками до Умані, щоб там у сім'ї полковника Глуха вона вилежала, поки пораза загоїться; сам же він, пославши татарських бранців гетьману в подарунок, знову подався переймати татарські загони та визволяти бранців і громив орду доти, поки не лишилося на Вкраїні жодного бусурмана, та ще й Сіркові на Січ Запорожську послав звістку, щоб переймав орду у Дикому Полі.


XXIII.

За невеликий час Україна знову стала вільною у найбільших своїх межах, разом з Покуттям, Галичиною й Забужжям. Сталося це через спілку Хмельницького з королем Свейським та королем Семиградським. Спільники обступили Польщу з трьох боків, і козаки разом з спільниками опанували Львовом, Краковом і Варшавою, сам король польський мусив утекти під захист Австрійського цісаря у Відень.

Польща майже не існувала і, завдяки тому, напівзруйнована Україна нарешті хоч тепер мала надію скільки років одпочити.

Богун прибув з походу до Умані. На ґанку будинку полковника Глуха його радо привітала чарівної вроди молодиця, вбрата у коштовне, сріблом гапто-