Сторінка:Адріян Кащенко. Славні побратими (1919).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

30

разом з кіньми у воді. Багатьох з них підхопила бистрина і вони враз пішли під лід; инші-ж билися у воді, топили коней своєю вагою і хапалися за кригу, намагаючись вилізти, про те дуже мало хто врятувався. Тільки ті вояки польські, що не встигли добігти до ополонок, лишилися цілі і, витягши з ополонки свого необачного гетьмана Ланцкоронського, подалися з ним назад до свого війська.

Почувши, що Богун вигубив найкращі хоругви польського війська, Калиновский запалився і приступив до Винниці всім військом. Зразу він обступив манастирь і почав його штурмувати, але козаки дали йому добру одсіч.

Побачивши, що козаки стоять міцно, Калиновський одійшов трохи од манастиря, поробив окопи і почав бити манастирь з гармат. Але Богун і сього сподівався та зарані наготовив кілька сот лантухів з піском, щоб гасити ворожі бомби, та закидати у пробитих стінах дірки.

Так минув цілий тиждень; Калиновський, побачивши, що козакам діється мало шкоди від його гармат через те, що вони далеко, присунувся з тими гарматами ближче. Тоді Богун, щоб не дати польському війську зруйнувати манастиря, зробив серед ночі з двома сотнями козаків несподіванний на ворогів наскок. Польське військо саме спало і через те в йому счинився великий шарварок. Поки Богун, на чолі однієї своєї сотні, рубався з поляками, друга його сотня попсувала ворожі гармати, а поки поляки прийшли до памяти та впорядкувалися до оборони, то вже Богун зібрав своїх козаків і повернувся до манастиря.

Щоб помститись, Калиновський на другу ніч наказав війську несподівано напасти на манастирь. Він сподівався, що після вчорашньої перемоги козаки гулятимуть; — одначе Богун з козаками сам що ночі пильнував на башті. От-же він і побачив, що ялхи