Сторінка:Акад. Єм. Ярославський. Енциклопедія марксизму-ленінізму. 1941.pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ний новим лозунгом, лозунгом про те, що «кадри вирішують все» (стор. 316).

І дійсно, в цей період ростуть кадри, які дивують світ новими прийомами в роботі, новими досягненнями продуктивності праці. Великий стахановський рух став яскравим прикладом росту нових кадрів, прикладом освоєння нашими людьми нової техніки і дальшого росту продуктивності праці. Але цей рух ішов не самопливом. Наради стахановців, на яких були присутні керівники партії і уряду, якими керував безпосередньо товариш Сталін, відіграли величезну роль в розвитку цього стахановського руху.

Стахановський рух і дострокове виконання другої п'ятирічки створили умови для нового піднесення добробуту і культурного розвитку трудящих мас. Це піднесення добробуту і культурного розвитку трудящих відбувається одночасно і в місті і на селі. На селі остаточно зміцнився колгоспний лад, і цьому зміцненню колгоспного ладу значною мірою сприяли статут сільськогосподарської артілі, що був прийнятий в лютому 1935 року на II з'їзді колгоспників-ударників, і закріплення за колгоспами всієї оброблюваної ними землі на вічне користування.

Одночасно відбувається могутнє піднесення культурності народних мас, величезне шкільне будівництво, будівництво клубів, народних домів, театрів, стадіонів і т. д., ріст числа учнів у всіх школах, починаючи з початкових і кінчаючи вищими учбовими закладами. Це була культурна революція.

«В піднесенні матеріального становища і культурного розвитку народних мас відбилася сила, могутність, непереможність нашої радянської революції. Революції в минулому гинули через те, що вони, давши народові свободу, не мали можливості дати йому разом з тим серйозне покращання матеріального і культурного становища. В цьому була їх основна слабість. Наша революція відрізняється від усіх інших революцій тим, що вона дала народові не тільки свободу від царизму, від капіталізму, але й корінне покращання його матеріального і культурного становища. В цьому її сила і непереможність» (стор. 319).

В лютому 1935 р. VII з'їзд Рад СРСР ухвалив рішення про зміну Конституції. Спеціальна конституційна комісія під головуванням товариша Сталіна виробила проект нової Конституції.

Після обміркування всією країною протягом 5½ місяців проекту нової Конституції Надзвичайний VIII з'їзд рад затверджує одноголосно цей проект Конституції перемоги соціалізму і робітничо-селянської демократії. Конституція ця «закріпила той всесвітньо-історичний факт, що СРСР вступив у нову смугу розвитку, в смугу завершення будівництва соціалістичного суспільства і поступового переходу до комуністичного суспільства, де керівним началом суспільного життя повинен бути комуністичний принцип: «Від кожного — по його здібностях, кожному — по його потребах» (стор. 324).