Поява «Історії Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків)» — велика подія в житті ВКП(б) і в той же час велика подія на історичному фронті.
Справа не тільки в тому, що до останнього часу у нас не було курсу Історії ВКП(б), який цілком задовольняв би запити партійної, більшовицької освіти; справа в тому, що вперше за весь час існування нашої більшовицької партії з'являється праця з історії партії, складена на такому високому теоретичному рівні, так ідейно насичена теоретичним змістом, як цей курс «Історії ВКП(б)». Не зважаючи на стислість, він являє собою найповніший — якщо взяти політичні оцінки і теоретичну глибину цієї роботи — курс «Історії ВКП(б)».
Усім відомо, що в усій роботі по створенню цієї праці з історії ВКП(б) роль товариша Сталіна виняткова, особисто ним виконана величезна робота.
Кожний почуває, читаючи цей чудовий курс «Історії ВКП(б)», як продумано кожен рядок, як обдумано кожне слово, який величезний історичний досвід сконцентрований нерідко в скупих словах, що викладають найважливіші події в житті нашої партії. Великий інтерес, який виявляють робітники, колгоспники, радянська інтелігенція до історії більшовицької партії, свідчить насамперед про те, яке велике місце партія більшовиків займає в житті, у свідомості трудящих СРСР. В цьому величезному інтересі до історії ВКП(б) виявляється глибока пошана міліонів трудящих до більшовицької партії.
Ленін в період ліквідаторства, між двома революціями, писав у статті «Ідейна боротьба в робітничому русі»: «Не може бути свідомим робітником той, хто ставиться, як Іван Непомнящий, до історії свого руху»[1]
Робітники країни Рад, її колгоспники, її радянська інтелігенція — не Івани Непомнящі. Не тільки члени славної Всесоюзної Комуністичної партії більшовиків, створеної, вихованої Леніним і Сталіним, вважають своїм обов'язком вивчати історію партії, бо вона є для них насамперед зброєю більшовицького виховання
- ↑ В. І. Ленін, Т. XVII, стор. 354.
