СРСР» від 16 травня 1934 р., «Зауваження з приводу конспекту підручника з історії СРСР» товаришів Сталіна, Жданова, Кірова від 8 серпня 1934 р., «Зауваження про конспект підручника нової історії» товаришів Сталіна, Кірова, Жданова від 9 серпня 1934 р., «Постанову жюрі урядової комісії по конкурсу на кращий підручник для 3-го і 4-го класів середньої школи з історії СРСР» надруковану 22 серпня 1937 р. і особливо лист товариша Сталіна упорядникам підручника історії ВКП(б) — «Про підручник історії ВКП(б)»[1].
В цьому листі товариш Сталін писав:
«Я думаю, що наші підручники з історії ВКП(б) незадовільні з трьох головних причин. Незадовільні або тому, що вони викладають історію ВКП(б) поза зв'язком з історією країни; або тому, що обмежуються оповіданням, простим описом подій і фактів, боротьби течій, не даючи необхідного марксистського пояснення; або ж тому, що хибують на неправильність конструкції, неправильність періодизації подій.
Щоб позбутися таких хиб автори повинні врахувати ряд міркувань.
Треба, поперше, перед кожною главою (або розділом) підручника дати коротку історичну довідку про економічне і політичне становище країни. Без цього історія ВКП(б) виглядатиме не як історія, а як легке і незрозуміле оповідання про діла минулі.
Треба, подруге, не тільки викладати факти, які демонструють численність течій і фракцій у партії і в робітничому класі в період капіталізму в СРСР, але й дати марксистське пояснення цим фактам, вказавши а) на наявність у дореволюційній Росії як нових, сучасних з точки зору капіталізму, класів, так і старих, докапіталістичних класів, б) на дрібнобуржуазний характер країни, в) на різнорідний склад робітничого класу, — як на умови, що сприяли існуванню багатьох течій і фракцій у партії і в робітничому класі. Без цього численність фракцій і течій лишається незрозумілою.
Треба, потретє, не тільки викладати в тоні простого оповідання факти запеклої боротьби течій і фракцій, але й дати марксистське пояснення цим фактам, вказавши, що боротьба більшовиків з антибільшовицькими течіями і фракціями була принципіальною боротьбою за ленінізм, що в умовах капіталізму і взагалі в умовах наявності антагоністичних класів середпартійні суперечності і незгоди є неминучістю, що розвиток і зміцнення пролетарських партій при зазначених умовах може відбуватися лише в порядку подолання цих суперечностей, що без принципіальної боротьби з антиленінськими течіями і групами, без їх подолання, наша партія неминуче переродилася б, як переродились соц.-дем. партії II-го Інтернаціоналу, які не приймають такої боротьби. Можна було б при цьому використати відомий
- ↑ Всі перелічені документи надруковано в збірнику «До вивчення історії», Партиздат, 1938.
