Д'Артаньян, не спитавши про новини, скочив з сідла, доручив доглядати коней льокаєві, увійшов у маненьку кімнату, призначену для подорожніх, що воліли перебувати на самоті, загадав хазяїнові пляшку найкращого вина та найкращий сніданок. Усе це ще більше піднесло його перед очима коршмаря, що з першого ж погляду на мандрівника взяв його за вельможну особу.
З дивною швидкістю розпорядження Д'Артаньянові було виконане. У ґвардійському полку служили дворяни найзнатнішого походження, і Д'Артаньян, що приїхав у супроводі льокая, з четвернею чудових коней, справив велике вражіння, дарма що був у звичайному мундирі. Хазяїн хотів сам прислуговувати йому. Д'Артаньян, побачивши це, замовив дві склянки й став частувати його.
— Мені здається, пане, що це не вперше я маю за честь бачити вас, — сказав хазяїн.
— Я вже разів із десять проїжджав через Шантії й три чи чотири рази спинявся у вас. Та ось стривайте. Востаннє я був тут днів десять-дванадцять тому. Пригадуєте: я їхав з моїми приятелями-мушкетерами. Одного з них зачепив ще якийсь незнайомий.
— А й справді так, — відповів хазяїн — Я добре пригадую. Ваша милість говорить про пана Портоса?
— Це, дійсно, прізвище мого компаньйона. Скажіть бога ради, чи не сталося з ним якого лиха?
— Ви пам'ятаєте, пане, що він був неспроможний їхати далі?
— Так, він обіцяв наздогнати нас, але ми його більше не бачили.
— Він зробив мені честь спинитися в нас.
— Як? Він зробив вам честь спинитися тут?
— Так, у цьому готелі. Це навіть нас дуже турбує.
— Що саме?
— Його витрати.
— Витрати він сплотить.
— О, пане, ви просто ллєте мені бальзам у душу. Ми багато дали йому набір. І до того ж лікар сьогодні заявив, що в разі пан Портос йому не сплатить, то він вимагатиме гроші з мене, бо це я закликав його.
— Хіба в пана Портоса нема грошей?
— Та хто ж його знає. Напередодні він грав з якимсь подорожнім, запропонувавши йому партію в ляндскнехт.
— Так воно й єсть. Бідолаха, мабуть, все програв.
— Цілком, до свого коня включно, пане. Бо коли незнайомий уїздив, то ми бачили, як його льокай сідлав коня пана Портоса.
— А Мускетон тут?
