Він знову став прислухатися, та, на жаль, туалет був закінчений.
— Добре, — сказала міледі, — йдіть до себе, а завтра подбайте неодмінно дістати відповідь на лист, що його я вам дала.
— До пана Де-Варда?
— Звичайно, до пана Де-Варда.
— Цей пан, — вкинула слово Кеті, — здається мені зовсім іншим, як бідний пан Д'Артаньян.
— Ідіть собі, — відказала міледі, — я не люблю мудрувань.
Д'Артаньян чув, як зачинилися двері, як потім міледі засунула два засуви. З свого боку, і Кеті тихо, як тільки могла, зачинила ключом свої двері. Тоді Д'Артаньян одчинив дверки гардеробу.
— Ах, боже мій! Що з вами? Такий блідий!
— Мерзенна тварюка! — прошептав Д'Артаньян.
— Мовчіть та забирайтеся! — сказала Кеті. — Тільки тоненька перегородка відділяє мою кімнату від спальні міледі, і з одної чути все, що говорять у другій.
Д'Артаньян пригорнув Кеті до себе.
Проте, треба признати йому справедливість, користуючися з свого впливу на Кеті, він перш за все намагався дізнатися, що сталося з пані Бонасьє. Та бідна дівчина заприсягалася на хресті, що абсолютно нічого не знає, бо її господиня тільки наполовину звіряє на неї свої таємниці. Єдине, в чому вона могла запевнити його, це те, що пані Бонасьє жива.
Назавтра Д'Артаньян прийшов до міледі. Вона була в дуже поганому гуморі. Юнак здогадався, що її дратує відсутність відповіді від графа Де-Варда. Увійшла Кеті, і міледі повелася з нею дуже брутально. Погляд, що Кеті кинула на Д'Артаньяна, немов промовляв: „бачите, як я страждаю через вас“.
А втім наприкінці вечора чарівна левиця пом'якшала. Усміхаючись, слухала вона ніжну балаканину Д'Артаньяна й навіть дозволила поцілувати їй руку.
Д'Артаньян пішов од неї, незнавши, що й думати. Та цьому юнакові не легко було забити памороки і, залицяючися до міледі, він устиг скласти маленького пляну.
Біля дверей Д'Артаньян спіткався з Кеті і, як напередодні, подався до її кімнати. Кеті дуже лаяли, обвинувачували в недбайливості. Міледі ніяк не могла з'ясувати собі мовчанки графа Де-Варда і наказала покоївці прийти до неї о дев'ятій рано взяти третього листа.
Д'Артаньян зажадав, щоби Кеті принесла того листа йому. Бідолашна дівчина обіцяла зробити все на його вимогу.
