Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/284

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Пане Бюзіньї, як ви бажаєте: поставити свій годинник по моєму, або дозволите поставити мого по вашому? — спитав Атос.

— Гаразд, пане, — відповів кавалерист, — витягши з кешені чудового годинника, оздобленого діямантами. — Пів на восьму.

— Тридцять п'ять хвилин на восьму, — сказав Атос. — Матимемо на увазі, пане, що мій годинник поспішає проти вашого на п'ять хвилин.

І віддавши здивованим офіцерам поклін, четверо юнаків подалися в напрямку до бастіона Сен-Жерве, у супроводі Грімо, що ніс коша, не знавши, куди він йде. Атос так призвичаїв його до пасивної покори, що тому й на думку не спало запитати про це.

Увесь час, поки вони йшли табором, четверо компаньйонів не перекинулися жодним словом. До того ж за ними йшли цікаві, що знали про заклад і хотіли знати, як вони викрутяться. Та скоро вони перейшли за лінії траншей і опинилися просто на вільному повітрі, Д'Артаньян, що зовсім не знав в чім справа, визнав за можливе зажадати пояснень.

— Тепер, дорогий Атосе, будьте ласкаві, скажіть, куди це ми йдемо?

— Сами бачите, — відказав Атос, — ми йдемо до бастіону.

— А що ми там робитимемо?

— І це вам добре відомо: поснідаємо там.

— А чому ж ми не залишилися поснідати в Парпайо?

— Тому, що нам треба побалакати про найважливіші справи, а в коршмі неможливо поговорити й п'яти хвилин через тих набридливих осіб, що проходять, входять, вітаються та чепляються до вас. А тут, принаймні, нам ніхто не заважатиме.

— Мені здається, — відмовив Д'Артаньян з тою розсудливістю, яка так гарно і природно сполучалася в нього з надзвичайною відвагою, — мені здається, що можна було б знайти віддаленіше місце — в дюнах або на березі моря.

— Усі побачили б, що ми зібрались докупи та розмовляємо, а за чверть години кардиналові шпигуни доповіли б його еміненції, що в нас відбувається якась таємнича нарада.

— Так, — сказав Араміс, — Атос має рацію.

— Але тут ми, безсумнівно, наразимося на кулі, — промовив Д'Артаньян.

— Друже мій, — відказав Атос. — Вам добре відомо, що найнебезпечніші кулі не ті, що їх посилає ворог.

— Але мені здається, що для такої експедиції ми повинні були взяти з собою мушкети, — зауважив Портос.