— Добре, добре! — скрикнув Д'Артаньян, — буду за десять дванадцята.
І він знову побіг, ніби сам чорт ніс його на собі, сподіваючися знайти того незнайомого, що своїм повільним кроком не міг зайти дуже далеко.
На той час Портос біля воріт розмовляв з якимось ґвардійцем. Між них було місце саме на одного чоловіка. Д'Артаньян думав, що цієї простороні для нього досить, щоб стрілою просмикнути між ними. Але він не взяв на увагу вітру.
Тільки він хотів проскочити, вітер розстібнув довгий плащ Портоса, і Д'Артаньян потрапив просто в плащ. Очевидно, Портос мав рацію не розлучатися з цією важливою частиною свого вбрання, бо замість спустити кінець, що був у нього в руці, він потягнув його, — і Д'Артаньян коловоротним рухом заплутався в оксамиті плаща.
Д'Артаньян, почувши прокльони мушкетера, хотів був вискокнути з плаща, що закрив йому очі, і шукав виходу із згортків його. Вів занадто боявся попсувати вже відомий нам новий чудовий черезплічник; але, розплющивши з остраху очі, побачив, що його ніс упирається в плечі Портоса, в самий черезплічник. Та ба! Черезплічник був золотий тільки спереду, а ззаду шкіряний. Портос, як справжній хвалько, нє спромігшись придбати черезплічника цілком золотого, купив золотого тільки наполовину. Ось звідки і кашель, і потреба в плащі.
— Чорт! — кричав Портос, додаючи всіх зусиль, аби визволитися од Д'Артаньяна, що ворушився на його спині. — Сказились ви чи що? Кидаєтесь так на людей!
— Вибачте, — сказав Д'Артаньян, виринаючи з-під плеча цього велетня. — Я дуже поспішаю, я ганяюся за одним…
— Чи ви завжди забуваєте десь свої очі, як ганяєтеся? — спитав Портос.
— Ні, — відказав ображений Д'Артаньян, — і моїма очима я бачу те, чого не бачать інші.
Портос, зрозумів він, чи не зрозумів, дав волю своєму гніву.
— Вас, пане, одлупцюють, — попереджаю вас, — як будете тертися коло мушкетерів.
— Одлупцюють? Мене? Це жорстоко сказано.
— Але воно личить особі, що звикла просто дивитись в очі ворогові.
— Звичайно, я ж бо знаю, що ви не обертатиметесь спиною.
І юнак, задоволений із свого дотепу, одскочив набік, сміючись на ціле горло.
