розумними очима, з горбуватим, але гарної форми, носом; завеликий на зріст як на хлопця й замалий як на дорослого. Недосвідчене око взяло б його за якогось фермерчука, що подорожує, якби не довга шпада на шкіряному черезплічнику, що била свого власника по литках, коли він ходив, і по кошлатій шерсті коня, коли він їхав верхи.
У нашого ж бо хлопця був кінь та такий незвичайний, що його зараз же й помітили. Це був буланий беарнський коник років 12 чи 14, без волосся в хвості, але не без засік на ногах; їдучи, він спускав голову нижче колін.
Поява цього коня в Менґі, куди він чверть години тому вступив через Божансійську браму, справила вражіння, що зле відбилося і на верхівці.
Це вражіння для молодого Д'Артаньяна, — так звали юнака, — було тим неприємніше, що він не міг не знати, як кумедно, бувши навіть чудовий їздець, виглядав він на такій шкапі. Недурно отож він глибоко зідхав, приймаючи її, як подарунок од пана Д'Артаньяна-батька. Він знав, що ця тварина коштувала, принаймні, двадцять ліврів[1]. Правда, напутіння, що супровадило цей подарунок, було неоцінитне.
— Сине мій! — казав ґасконський дворянин, — цей кінь народився в господі вашого отця 13 років тому і не покидав її; це зобов'язує вас любити його. Не продавайте його ніколи; хай покійно й почесно помре старістю, а якщо ви рушите з ним в похід, то доглядайте його, як доглядали б ви старого слугу.
— При дворі, — вів далі Д'Артаньян-батько, — якщо ви матимете честь бути представленим (а на це дає вам право ваше дворянство), з усією гідністю підтримуйте своє дворянське ім'я, що його діди ваші з славою носили більше, як 500 років. Не поступайтеся нічим і нікому, опріч пана кардинала та короля. Мужністю, розумієте, самою мужністю може тепер дворянин проторувати собі дорогу. Ви ще молодий і повинні бути відважний з двох причин: ви ґасконець і мій син! Не бійтеся небезпек, шукайте пригод. Я навчив вас орудувати шпадою: у вас залізні ноги й сталева рука. Бийтеся при всякій нагоді, а надто тому, що дуелі заборонено й через те для них потрібна подвійна мужність. Я можу, мій сине, дати вам тільки п'ятнадцять екю[2], коня та поради, що ви їх тільки но чули. Ваша мати долучить до них рецепт бальзаму, що вона одержала від одної циганки. Бальзам
