Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/136

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

себе, що він справді мудрець? Завбачливість людей коротка, а обережність раз-у-раз заводить. Ударів долі не одхилити, і ніхто не зміг би уникнути того, що вже йому судилося. Нема такої постанови, таких заходів, що могли б перемогти долю. На наше нещастя ця сліпа сила, керуючи світами й атомами, на мінливості умов нашого життя будує лад всесвіту! Наші нещастя важать їй для гармонії світів. Як раз цей день був днем палятурника, кого зміна сезонів приводила до бібліотеки двічі на рік — в знак Овна і Терезів. Цього дня з самого ранку m-r Сар'єт наготовляв йому роботу. Він клав на стіл як недавнечко надбані, варті оправ книжки, так і ті зі старих, чиї оправи вимагали ремонту; всіх їх він старанно перераховував у докладному спискові. Як раз о п'ятій годині до бібліотеки д'Еспарв'є являвся підручний Лєже-Масьє, палятурника на вулиці Абатства, старий Амедей. M-r Сар'єт двічі перевіряв книжки, після чого Амедей складав їх на ряднинку, зав'язував навхрест усі чотирі роги її і скидав пакунок на плече. Після цього він вітав бібліотекаря словами:

— Добраніч, компаніє! — і спускався по сходах.

І цього разу все відбулося як звичайно. Тільки Амедей, побачивши Лукреція на столі та нічого не думаючи, совнув і його до инших книжок, а m-r Сар'єт цього й не зауважив. Увечері бібліотекар залишив залю Філософів і Глобів, цілком забувши про книжку, чия відсутність вдень завдала йому такого жорстокого занепокоєння. Можливо, що суворі судді добачать тут його вину, вину його