Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/223

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Спеціяліст вояк не може виявити потрібної здатности в повній мірі. Товариші, наставмо собі ватажків добре розвинених і не старих. Старий ватажок може й тямитиме затримати за собою перемогу, але ж щоб її здобути — треба бути молодим.

Алькора заступив на трибуні один серафим, філософ.

— Війна ніколи не була ні певною наукою, ні закінченим мистецтвом, — заявив він. — Однак, геній раси, чи думка окремої людини завжди давали себе в ній відчути. Та як визначиш прикмети, потрібні старшому генералові в майбутній війні, де мас і ріжних рухів треба брати на увагу більше, ніж їх може збагнути людський розум? Кількість технічних засобів невпинно зростає і, збільшуючи без кінця причини помилок, паралізує геній ватажка. На певному ступні мілітарного розвитку, що його наш зразок — европейці — от-от досягнуть, і найбільш розвинений ватажок і повний неук — стають рівними своїм безсиллям. Другий наслідок сучасних великих озброєнь для війни полягає в тім, що закон чисел виявляється в ній у невблаганній силі. Розуміється, десять анголів повстанців варт більше, ніж десять анголів Ялдабаофа; але нема вже певности, що міліон анголів-повстанців варті міліона анголів Ялдабаофа. Великі числа і в війні і в усякій иншій справі повертають у ніщо розвиток і височінь індивідуальних прикмет поруч певного роду колективної душі, чогось дуже спрощеного.

Гомін розмов заглушив промову ангола філософа, що закінчив її серед загальної байдужости.