— Ти таки йдеш?.. Ну, добре, тоді й я піду з тобою.
І Моріс з підвязаною рукою подався за Аркадієм і Зітою на Монмартр, у кабаре Клодоміра, де стіл було приготовано в садку, в альтанці.
Там сиділи вже князь Істар, Теофіль і невеличка жовта, схожа на дитину, фігурка — японський ангол.
— Чекаємо ще тільки на Нектарія, — сказала Зіта.
І в цю хвилину без жадного шуму явився й старий садівник. Він сів і біля його ніг уклався його собака. Французька кухня — найкраща в світі. Її слава залунає по всьому світі, коли людство, порозумнішавши, зробить зі шпади рожен. Клодомір подав анголам і людині з ними густої юшки, свинячого філе і нирки на вині; це свідчило, що цей монмартрський кухар іще не був збитий з пуття американцями, що псують і найкращих митців цієї справи в Місті-Отелі.
Клодомір подав також бордоського вина, що, хоч на пляшці й не було написано про його походження з найкращих виноградників Медока, доводило свою шляхетну справжність ароматом і букетом. Після нього і багатьох инших вин хазяїн з поважним виглядом приніс романейського, одночасно міцного й легенького, гострого й делікатного, повного огню, доволі шипучого, — справжню роскіш для розуму й почуття.
Старий Нектарій звів свій келих і сказав:
— За тебе, Діонісе, найбільший з богів! За тебе, бо ти повернеш звеличненим смертним золотий вік
