— Я вам наказую розійтись, — повторив бригадир Ґролль.
Цього разу анголи вже почули урочистий наказ, але чи з байдужости, чи з призирства не послухалися, та кричали, співали й розмовляли й далі.
— Отже, ви хочете, щоб вас було заарештовано? — гримнув бригадир Ґролль, кладучи свою широку руку на плече князя Істара.
Обурений цим брутальним дотиком керуб могутнім ударом кулака одшпурив бригадира в рівчак. Але тут на поміч свому начальникові прибіг агент Фезанде; вони обидва насіли на князя, почавши його бити з чисто механічною люттю. І вони, певне, по-при всю силу й вагу керуба, затягли б його, цілком закрівавленого, до поліційного посту, коли б японський ангол раптом не одкинув їх поодному корчитись і верещати в сміттю, перше ніж могли вплутатись у бійку Моріс, Аркадій та Зіта. Що ж до ангола-музики, то він тремтів оддалеки, благаючи порятунку од неба.
В цю хвилю в білих спідницях і з голими тулубами вискочили з сусідньої пекарні, де як раз місили тісто, два булочники. Керовані інстинктовним почуттям громадської солідарности, вони стали на бік побитих агентів. Забачивши їх, Теофіль відчув справжній жах і почав тікати; вони спіймали його і вже вели віддавати доглядачам спокою, коли Аркадій і Зіта вирвали спійманого з їхніх рук. Нерівна й страшна боротьба роспочалася між двома анголами та двома булочниками. Подібний силою й красою до лізіпського атлета, Аркадій
