— Коли малим ювелірам трапляється добрий випадок, — зауважив він, — то вони бережуть його для себе і не дають змоги своїм клієнтам його використати. До того ж коштовні речі тепер нічого не варті. Порядні жінки їх більше не носять. Тепер усі практикують спорт, а коштовні речі — спортові ворог.
Моріс говорив так, заперечуючи дійсність, лише тому, що, подарувавши своїй коханці нещодавно добру шубку, не бачив підстав квапитися з новим подарунком. Не бувши скнарем, він все ж на витрати оглядався. Родина давала йому грошей не так багато, а його борги зростали зі дня на день. І він боявся надто хутко задовольняти забаганки своєї коханої, щоб з того в неї не народжувались нові, кожного разу пекучіші. Оказія з браслетом здавалася йому менш щасливою, ніж Жільберті, і він силкувався в своїй щедрості зберегти ініціятиву. До того ж він казав собі, що коли стане надто багато давати подарунків, то не буде певний, чи любить його Жільберта заради його самого.
Мадам Дезобель не відчула од такого повороту справи ні досади, ні здивовання. Вона була м'якої й поміркованої вдачі; вона знала чоловіків і тямила, що їх треба брати такими, які вони суть, що здебільшого вони не дуже охочі роздаровуватись і що всяка жінка мусить уміти їх на це підбивати.
Несподівано запалений газовий ліхтар освітив занавіски на вікнах.
— Пів на сьому, — сказала Жільберта, — треба одягатися.
