Ця сторінка вичитана
ПРИМІТКИ[1].
Стор.
13 | Кенобіти — ченці, що жили громадою, противно анахоретам, що тримались по-одинці. |
14 | Тебаїда — один із трьох країв давнього Єгипту, Горішній Єгипет. Пустиня, що на захід цього краю, й була оселею першим християнським ченцям. |
„ | Етіопія — давня назва земель, що лежали на південь від Єгипту. |
„ | Сатири — другорядні грецькі божки, супутники Бахуса (див. прим. до ст. 45). Їх уявляли з людськими обличчями, але з гострими, як у тварин, вухами, ріжками на голові й цапиними ногами. |
15 | Антоній — найвідоміший з тебаїдських анахоретів (251–356), що, за легендою, зазнав у своїй келії силу спокус від диявола. |
„ | Антіноя — місто в давньому Єгипті, у Тебаїді на правому березі Ніла. Свою назву дістало після того, як імператор Адріян збудував у ньому храм на честь свого фаворита Антіноя, що втонув у Нілі коло самого міста. |
16 | Девкаліон — мітичний тесалійський (у Греції) цар, Прометеїв син. Це ніби Ной грецької мітології. Коли землю залило водою, Девкаліон із своєю дружиною Піррою врятувались на байдаку і причалили до гори Парнас. Тільки вони вдвох урятувались і дали початок новій людності на землі. Для цього вони кидали позад себе каміння — з кожного Девкаліонового камінця ставав чоловік, із кожного Пірриного — жінка. |
17 | Венера — римська богиня краси й кохання, що, за переказом, народилась із морського шумовиння. |
„ | Леда — Юпітерова (див. прим. до ст. 38) коханка, що прибрала форми лебідки, щоб йому сподобатись. |
- ↑ Висловлюю подяку М. К. Зерову, що не відмовився виправити в примітках транскрипцію власних імен. Пер.