дійсно є правда над правдами. Спочатку було слово, і слова було до бога, і слово було богом. Все створено від нього, і ніщо створене не створено без нього. В ньому було життя, і життя було світло людей.
— Любий Пафнутію, — відповів Нікій, що допіру одяг напахчену туніку, — чи не гадаєш ти здивувати мене недотепно добраними словами, що нагадають тільки нікчемне мурмотіння? Чи ти забув, що я теж трохи філософ? Чи не думаєш ти задовольнити мене клаптиками, що несвідомі люди відірвали від Амелієвої пурпури, коли сам Амелій, Порфір[1] та Платон не задовольняють мене в усій своїй славі? Системи, що склали мудреці, це тільки казки, вигадані, щоб тішити вічне дитинство людей. Ними треба так розважатися, як і казками про Осла, Ефезьку Матрону чи иншими мілетськими[2] байками.
Він узяв свого гостя за руку й повів до залі, де в кошиках лежали тисячі скручених папірусів.
— Ось моя книгозбірня, — промовив він, — але тут тільки невеличка частина тих систем, що створили філософи, прагнучи з'ясувати світ. Сам Серапій[3], дарма що такий багатий, а не має їх усіх… Леле! це не більше, як хвора маячня.
Він примусив свого гостя сісти в фотель із слонової кости й сам сів. Пафнутій скинув похмурим поглядом на книгозбірню і сказав:
— Треба спалити все це.
— О, любий гостю, шкода це зробити, — відповів Нікій, — бо хвора маячня часом буває втішна. Взагалі, якби треба було знищити всі мрії та людські омани, то земля втратила-б свою форму і барви, а ми всі заснули-б у похмурій отупілості.
Пафнутій провадив свою думку:
- ↑ Амелій і Порфір — представники так зв. олександрійської філософії, що поєднувала в собі грецьку філософію, зокрема Платонову, із східніми світоглядами.
- ↑ Мілетяни — мешканці Мілету, колись славетного міста в Малій Азії. Це була квітуча грецька колонія і багатий порт, батьківщина кількох видатних грецьких філософів. Підпавши під владу персів (494 перед р. х.), Мілет почав утрачати своє значіння, і остаточно зруйнував його Олександер Македонський.
- ↑ Серапій — храм бога Серапіса в Олександрії, найвидатніша, поруч римського Капітолія, будівля того часу. В Серапію містилась друга розміром Олександрійська книгозбірня (200.000 сувоїв).
