вали дитині в душу мрій та тремтіння. Він поважно й радісно шепотів:
— Скажи нам, Маріє, що ти бачила там, звідки йдеш?
— Я бачила саван, і покрови, і янголів, що сиділи на домовині.
— І я бачила славу воскреслого.
Таїс питала в нього:
— Дядьку, чом ти співаєш про янголів, що сиділи на домовині?
Він їй відповів:
— Маленьке світло моїх очей, я співаю про янголів, бо Ісус, господь наш, зійшов на небо.
Амес був християнин. Він був хрещений, і його звали Хведором на зборах вірних, які він одвідував годинами, що лишались йому для сну.
Тоді церква терпіла останній іспит. З імператорського наказу було зруйновано каплиці, спалено святі книжки, розтоплено священні вази й ставники. Позбувшись своїх прав, християни чекали тільки смерти. Жах панував серед олександрійського братства; в'язниці перелюднились від жертв. Серед вірних оповідали, що в Сирії, Арабії, Месопотамії й Кападокії[1], по всій імперії батоги, диби, залізні кігті, хрести і дикі звірі роздирають священиків та отроковиць. Тоді Антоній, уже відомий своїми видивами та самітністю, голова й пророк вірних у Єгипті, злетів, як орел, з височіни своєї дикої скелі на місто Олександрію і, перелітаючи з церкви до церкви, запалив своїм огнем усе братство. Невидимий поганам, він брав участь у всіх зборах християн, і кожному навіював духу сили та обережносте, що сам його посідав. Найжорстокіше вдарили пересліди на рабів. Багато хто з них, піддавшись на жах, кидався віри. А инші, ще більшим числом, тікали в пустиню,
- ↑ Кападокія — давня країна в Малій Азії, на захід від Вірменії.
