Не знати, мої дорогі братя, мої дорогі сестри, чи може бути на сьвітї щось, чого би більше чоловікови було потреба, як сьвітла Божої науки і тепла Божої любови.
Так, як для тїла то ясне сонечко на небі, що дає сьвітло і тепло, є так для житя потрібним, що єслиб загасло, нїхто би з нас нї одної днини на сьвітї не пожив, так для душі потреба Божої благодати, що розум просьвічає і загріває серце.
Без неї наше смертне тїло, а сто раз важнїйша від тїла душа не має надприродного житя і є близькою вічного затраченя.
У кого в душі сьвітить небесне сонце Божої благодати, той щасливий і безпечний, хотяй би не знати як тяжке мав житє.
Але хто жиє без Божої благодати в тяжкім грісї, постав єго серед розкоший і богатих цїсарских палат, щастя і супокою не знайде, а єсли перед смертию не спокутує ся, пропаде на віки.
А єсли сьвітла і тепла Божої благодати всюди на цїлім сьвітї християнам потреба перед усїм иньшим, то Вам в Канадї єще більше потреба так жити і так о Божу благодать старати ся, щоб Вам нїколи не забракло Божого сьвітла, сьвятої віри і Божого тепла, любови.
