Ця сторінка вичитана
неться ярами-кручами верстов на п'ять; хата от хати — добрі гони, а крамниця споживчого товариства облуплена, як старий шинок…
Так і лишалася Вакулівка з боку, поки не приїхав представник центру. І нате вам:
„Дайош, братець, сало!“
IV
Пішака йшов Федір Макарович до Вакулівки.
Колись, кажуть, було, як до кооперативного товариства їде інструктор — і коні йому готові, і вишнівка з печеною куркою жде на нього. А саме інструктування зводилось до того, що інструктор зробить дві-три уваги що до вишнівки та курки і… подався.
Кажуть, була така щаслива доба української кооперації. А тепер? Як трапиться дядько та підвезе — спасибі, а не трапиться — пішака і в Петрівку, і в Пилипівку. А при-
