Кованьки й инші, нарешті, приїжджає до Полтави польське й московське панство, як: Наришкіна, ґрафиня Лєдоховска, Дюклан і инші титуловані та шляхецькі родини. Катерина Налетова в цьому товаристві царює своїми здібностями молодої панночки; вона всіх чарує своїм співом, особливо під ґітару, своїми танцями й артистичною грою в аматорських виставах. За нею багато упадають і старі, і молоді, але вона вже просватана панна, й упадання, особливо молоді, старається звести на жарти. Сама ж переживає час-од-часу тяжкі моменти в відносинах свого нареченого, молодого ґрафа Бервіца. Це, очевидно, був блискучий кавалерійський офіцер, що, захопившися красою і здібністю молодої панночки Налетової, своячки багатого й видного ґенерала, посватався до неї, не беручи на увагу того, що вона була, як це тоді називалося „безприданницею“. Потім, можливо, в розлуці, від'їжджаючи до армії, молодий жених міг роздуматися, бо вже в його відносинах до нареченої, оскільки вони відбиваються у дневнику, почувається холодок. То він напише, що його мати хоче його оженити з багатою вдовою, то знов присягається ніколи ні з ким не женитися, то вже сестра Налетової, ґенеральша, їде до Харкова та накуповує там віно, щоб виряджати сестру до шлюбу, і знову в жениха щось трапляється так, що всі пані в домі тяжко засмучені. Дневник обривається раніше, ніж цей роман приходить до нещасливої розвязки, але можна думати, що нещасливий кінець заміру вийти заміж за ґрафа Бервіца й був спонукою, що штовхнула Налетову пізніше піти на сцену. Підчас ведення дневника в Налетової й думки ще не з'являється про можливість стати професійною актрисою. Вона навіть готова образитися, коли її хвалять після аматорських вистав, і коли князь Лобанов-Ростовський їй каже, що вона славно заграє кожну ролю, вона відповідає: „Доброго ж ви комплімента мені робите, рівняючи мене до актриси“, і старий князь спішить перепросити й поправити свій вислів. Але в великопанському товаристві за гарною і дуже талановитою панночкою багато упадають; та частині женихів сестра Налетової відмовляє, бо вважає її за наречену ґрафа Бервіца, а частина сама відходить, зваживши непрактичність шлюбу з блискучою, але небагатою панночкою. Так Катерина Налетова й зостається старою панною на все своє життя.
