вати так усильно, анї не буде змагати ся набути так точних відомостий в певних напрямах, коли не має на оцї якоїсь означеної цїли. Доривочний читач рідко коли потрафить упорядкувати в умі се, чого научив ся. Нїхто не буде обтяжати ума підрядними відомостями, не маючи до того важних причин.
Брак відомостий у нього, в деяких справах був так само гідний подиву, як його знанє в инших. З обсягу сучасної лїтератури, фільозофії і полїтики знав тільки, що нїчого.
Коли навів я одного разу Тому Carlylea, Гольмс запитав мене найнаівнїйше в сьвітї, хто се такий і що він зробив? Здивованє моє однак дійшло до вершка, коли я случайно відкрив, що він не мав понятя о теорії Коперника, не знав виясненя сонїшного систему. Факт, що з кінцем XIX. віку істнує цивілїзований чоловік, котрий не знав би, що земля обертаєть ся кругом сонця, видав ся менї так нечуваний, що я не міг сему прямо повірити.
— Ви добродїю, як бачу, зачудовані — сказав він усьміхаючись на вид мого остовпіня. — Але тепер, скоро вже знаю, доложу всїх старань, щоби о сїм забути.
— Щоби забути?!
— Бачите добродїю — об'ясняв він, — мозок чоловіка є для мене нїби пустий стрих, котрий кождий повинен собі умеблювати після власного вибору. Дурний запхає його тандитою, яка йому навинеть ся під руку, так, що на відомости, котрі могли би йому принести справдїшний хосен, не буде місця, або в найлїпшім разї, знайдуть ся в такім хаосї з ріжними річами, що коли лучить ся спосібність з них скористати, не потрафить їх цїлковито відшукати. Противно знов за-