Сторінка:Артур Конан-Дойл. Кровавий шлях. 1908.pdf/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

висшим. Очи мав бистрі, проникливі, лиш не підчас своїх нападів задеревіня, о котрім я згадував; ніс тонкий, закривлений, як дзюб хижої птицї, надавали його лицю вираз рішучий і бистрий. Підборідок, вистаючий і квадратовий, був рівнож характеристичною цїхою чоловіка сильної волї. Руки мав завсїгди поплямлені чорнилом і попарені їдкими хемікалїями, при тім посїдав надзвичайну проворність пальцїв і легкий дотик, о чім переконав ся я нераз, дивлячись, як він манїпулював крухими фізичними приладами.

Хотяй читач може мене посудити о інстинкти старої обмовницї, однак признаю ся, що чоловік сей надсподївано інтригував мене і я дуже старав ся проникнути тайну, якою він окружав ся. Однак, заким хто видасть засуд на мене, хай собі пригадає, яке було моє житє безцїльне і як не богато річий займало мою увагу. Здоровлє позволяло менї виходити лиш підчас виїмково сприяючої погоди, а не мав я знакомих, котрі-б приходили до мене у відвідини і перервати одностайність такого утяжливого способу житя. Супротив таких обставин, схопив я поквапно сю спосібність заповненя чимнебудь часу і укладав я найріжнороднїйші здогади на рахунок мого товариша.

Медицини не студіював. Сказав сам, у відповіди на питанє, те, що о нїм сказав в сїм зглядї Стамфорд. Також книжки, котрі він читав, не були уняті в певний систем, позволяючи йому чинити поступи в певній означеній галузи знаня, або уторувати спеціяльну стежку до сьвіта науки. На всякий случай, його запал до певних студій був справдї незвичайний, а його відомости, виходячі за обсяг утертих границь, були так обширні і точні, що його замітки викликували нераз зачудованє у мене. Очевидно — думав я — нїхто не буде працю-