математичні, як Евкиїд в своїх славних теоріях. Вислїди методи видають ся невтаємниченому такі дивні, що доки не обзнакомить ся з способом її приміненя, може їх уважати за якісь чародїйні явища.
„Чоловік надїлений правдиво льоґічним умом“, писав автор, може з каплї води виказати можність істнованя Атлянтику, або Няґари, хотяй про них давнїйше нїчого не знав. Так то житє чоловіка є великим ланцухом, а вистарчить знати одно огниво, щоби їх уміти з другими получити в цїлість. Подібно, як всї роди знаня і науку дедукції і аналїзи так само можна здобути дорогою довгих і терпеливих студій, але житє не є досить довге, щоби чоловік міг осягнути в тім напрямі найвисшу совершенність. Рівнож і з точки погляду морального, як і умового се надто заплутаний предмет, що зразу належить зачати від розвязки найпростїйших загадок. Научім ся, стрічаючи ближнього, від одного погляду ока відгадати його історію, його ремесло або завід. Хотяй марною може видати ся така вправа, однак не менше заострює змисл обсерваційний і учить, де і як чого шукати. Нігтї, рукав, обувє, загненє сподень около колїн, вид вказуючого пальця і великого, вираз лиця, манкети від сорочки, се все вказівки, що позволяють пізнати занятє певного чоловіка. Неімовірним отже є собі виобразити, щоби разом получені, не дали бажаного вислїду інтелїґентному дослїдникови.
— Якаж нечувана мішанина! — закликав я кидаючи письмо на стіл; — в своїм житю не читав я таких ідіотизмів!
— Що такого? — спитав Шерльок-Гольмс.
— Ся статя — відповів я і вказав ложочкою від яєць, забираючись до снїданя. — Бачу, що ви її читали, скоро є зачеркнена. Не перечу, що вона є зручно на-
