і зчаста попел дає ключа, щоб розвязати справу. Коли ви, приміром, з певністю можете сказати, що вбивця палить індійські сигари, то ви вже, очевидно, звужуєте поле, де його треба шукати. Для наметаного ока ріжниця між чорним попелом трихінопільської сигари й білим порохом від дешевого люлечного тютюну не менша, як між капустою й картоплею.
— У вас спеціяльна здібність — бачити дрібниці, — вкинув я.
— Я розумію їхню вагу. А ось — моє дослідження в справі слідів од ступнів з увагами про ролю паризького пластиру для збережіння їх на довший час. Оце — цікава книжечка про вплив професії на форму руки з додатком літотипів з рук укривальників, композиторів, ткачів, ювелірів та инших. Для детектива-вченого це питання величезного практичного значіння, надто у випадках находження непізнаного трупа або в разі потреби встановити фах злочинця. Та я, мабуть, надокучаю вам?
— Ані же, — серйозно відповів я. — Це надзвичайно цікавить мене, а найпаче тому, що я мав нагоду бачити практичне застосування вами ваших знань. Але ви оце тільки-но казали про спостереження й уміння робити висновки. На мою думку, вони до певної міри покривають одне одного.
— Це не зовсім так, — одмовив Холмс, вигідніш одхилившися на спинку крісла й пускаючи з своєї люльки кільця темносинього диму. — Спостереження, наприклад, показує мені, що цього ранку ви були в почтовій філії на Вігмор-стріті, а те, що ви посилали там телеграму, то вже висновок.
— Правильно, — ствердив я. — Правильно і те, і друге, і, мушу признатись, не розумію, як ви вгадали
