вариства тверезости, вегетаріянець, літун, теософ, надлюдина? Я спробую стати ним, Ґледіс, аби ви сказали мені, що саме вам у ньому подобається.
Така пружність моєї вдачі викликала усмішку на її устах.
— Перш над усе я гадаю, що мій ідеал не казав би такого, — одмовила вона. — Це — людина твердої, суворої вдачі, і він не піддався б примхам якоїсь дурненької дівчини. Але передусім він мусить буди людина, що вміє діяти, хоче орудувати і, не лякаючись, дивитиметься смерті в очі. Людина великих вчинків і з незвичайним минулим. Я покохала б не чоловіка, а здобуту ним славу, бо слава та відбувалася б і на мені. Згадайте Річарда Бертона. Читаючи написану його дружиною біографію, я розумію, чому вона так любила свого чоловіка. А леді Стенлі! Чи читали ви останній чудовий розділ книжки про мандрівки її дружини? Ось якого чоловіка може обожнювати жінка. Через нього-бо вона стає велика й сама, вшанована від усіх як приводниця його геройських вчинків.
Ґледіс була така чарівна в своєму надпориві, що я за малим не зламав коректного тону нашої розмови. Проте, мені пощастило опанувати себе.
— Адже не можуть всі бути Стенлі та Бертони, — арґументував я. — До того ж не завжди єсть і нагода. Я, принаймні, ніколи не мав нагоди, а якби вона мені трапилася, я неодмінно спробую викоростати її.
— Але нагода єсть завжди. Вона скрізь коло нас. Одна з прикмет мого ідеалу — це те, що він уміє знаходити ту нагоду, і ви його потім од неї й не відірвете. Я його ніколи не бачила, а втім мені здається, що я знаю його здавна. Героєм можна бути скрізь, і нагода чекає тільки, щоб її підібрали. Геройські вчинки — справа чоловіча, а кохання жіноче — то нагорода за їхнє
