— Може, ви думаєте, що я тоді ж таки мусив був сказати вам про них? Та я знав, що якість діяманту залежить не тільки від його розмірів, а й від його кольору та гущини. Отже, я привіз їх сюди і першого ж дня по приїзді відніс один до Спінка й просив одшліхтувати та визначити йому ціну.
Він видобув з кешені коробочку на пігулки, де всіма барвами вигравав найкращий діямант, який я будь-коли бачив:
— Ось результати, — додав Рокстон. — Ціна йому — мінімум двісті тисяч фунтів. Річ ясна, гроші за нього ми поділимо поміж нами. Інших пропозицій я й слухати не хочу. Ну, Челенджере, що ви зробите з вашими півсотнею тисяч?
— Якщо ви настоюєте на своєму, — відповів професор, — я влаштую приватний музей, за який мріяв завжди.
— А ви, Самерлі?
— Я кину свої лекції і віддам свій час клясифікуванню крейдяних копалин.
— А я, — сказав лорд Джон, — зорганізую експедицію та поїду познайомитись ближче з нашим симпатичним плятом. А ви, мій голубе, безперечно одружитесь?
— Тільки не зараз, — відповів я з удаваною усмішкою. — Якби ви взяли мене, я охоче поїхав би з вами.
Лорд Джон не сказав нічого, але його смаглява рука простяглася до мене.
