— А як опинилися вони на горі?
— Не думайте, що на це питання трудно відповісти, — сказав професор. — Тут може бути тільки одне пояснення. Ви, певно, чули, що Південна Америка — континент гранітний. В одній з точок її поверхні, за дуже давніх часів, в наслідок вулканічного процесу, ґрунт вистав. Ті скелі — з базальту, і, значить, — вулканічного походження. Площа видвигнення — така мабуть як Сасекс завбільшки — піднялася вгору разом з усім, що там жило, і завдяки своїм стрімким бокам, розмитим ще водою, показалася відокремленою від околишнього світу. Які ж були наслідки цього? Звичайні закони природи там уже не діяли. Умови, що де-інде спричинилися до змагання за життя, тут нейтралізувалися або змодифікувалися. Тварини, що повимирали скрізь, тут вижили. Мусите пам'ятати, що і птеродактиль, і стегозавр — тварини юрської доби, а, значить, існували без міри давно і збереглися там тільки через якісь незвичайні обставини.
— Ваші свідчення абсолютно довідні, і вам лишається лише викласти їх у відповідній установі.
— Так, з простоти сердечної, думав був і я, — з гіркістю в голосі промовив професор. — Можу сказати вам тільки одне — вийшло не так. Слова мої стрінули з недовір'ям, обумовленим почасти дурним розумом, почасти заздрістю. А в мене не така вдача, сер, щоб чіплятись до людей, коли вони не ймуть мені віри, та доводити правість своєї справи. Побачивши, що мені не вірять, я поклав не показувати нікому й тих речових доказів, які в мене були. Я зненавидів саму тему і ніколи не торкався її. Коли до мене завітали такі як ви, сер, представники дурнячої громадської цікавости, я аж нетямився і не міг стримати себе. Я досить запальчастий з природи, а коли мене роздратують, просто
