Представники другого погляду, навпаки, кажуть, що між історією науковою та елементарною немає істотної ріжниці: усяка історія, для кого б вона не викладалася або не писалася, має єдину мету — вияснити всесвітній історичний процес; ріжниця є, але не в суті тієї і другої, а в кількости матеріялу: для елементарного видання треба вибірати відповідний матеріял, який був би зрозумілим для учнів. Тільки виклади на науковому грунті в школі мають і педагогічне значіння; тільки воно може розвинути світогляд і пам'ять, фантазію, розум. Для цього необхідно, щоб навіть для елементарних викладів вчитель мав широкі наукові відомости.
Не можливо не згодитися з тим, що в основі елементарної історії мусить лежати науковий грунт, і, значить, признати, що є єдина тільки історія, як наука. Але ж треба приняти й те, що при викладах елементарної історії (наприклад, в початковій школі, в першому її концентрі), необхідно звертати увагу на те, щоб виклади її були зрозумілими для учнів. І це утворює велику ріжницю між науковим та елементарним викладанням історії. Глибока ріжниця між ними залежить від того, що для зрозуміння наукового викладання історії, як науки, потрібний не тільки високий розвиток людини, але й багатий запас ідей та думок про життя взагалі, й життя людини з'окрема.
Розуміння історії не було завжди однаковим, навпаки, воно постійно поширювалося в зв'язку з розвитком самої науки історії. Між старим поглядом на історію, як на оповідання про цікаві полії, та сучасним визначенням — виявлення всесвітньо-історичного процесу — ціла безодня: тоді історія могла перетворюватися (і, справді, перетворилася) в якусь то кунсткамеру раритетів; тепер вона захоплює цілокупність усіх явищ життя — політичного і культурного, помагає зрозуміти нам перехід від простіших форм життя до кращих і склад-
просто та яскраво. З розвідок по історії економічного матеріялізму згадаємо про найголовніші: Marx, Zur Kritik der politischen Oekonomie; Bernstein, Die Voraussetzungen der Socialismus 1898; Kautzky, Ethik und materialisische Geschichtssauffassung; Stamler, Wirtschaft und Recht nach der material. Geschichtsauffassung 1906 (2 томи); Stamler — Materialische Geschichtsauffassung, 3 вид. т. VI, 1910, з докладною бібліографією.
Має значіння й розвідка проф. Щепкина „Вопросъ методологіи исторіи“. Одесса, 1905.
Дуже корисною для мене книжкою була капітальна праця В. С. Іконнікова „Опытъ русской исторіографіи“, ч. I. Торкнувся де-яких питань з слав'янофільского погляду (теорії культурно-історичних типів) Н. Я. Данилевський в своїй книзі „Россія и Европа“; обговорює деякі теоретичні питання з свойому курсі «Русской исторіи» й проф. В. О. Ключевський (перша й друга лекція) невеличку розвідку надруковано і мною (в Сборн. Харьк. Истор.-фил. О-ва, VI).
