вавши, батько одночасно працював і в галузі етнографії і цей нахил до фолькльоризму, очевидячки, передав і своєму синові. Багдановіч-батько робив записи фолькльорного матеріялу, користуючись тим, що він чув від своєї баби, а Багдановіч-син використав батькові записи для своїх художньо-фолькльористичних образів та малюнків. «На підставі цих казок — каже поетів батько — Максим уперше обізнався з білоруською мовою»[1]. Нахил до творчого уявлення передала поетові мати, якій належить навіть одне друковане оповідання[2]. «Його поетичний талан — читаємо в батькових «Матар'ялах» — є дар матері, який у ній самій дрімав у нерозвиненому стані»[3]. Багдановічів батько — старий народоволець, який замолоду брав участь у політичній роботі. Отже, молодий поет зростав в атмосфері серйозних розумових інтересів з певним ухилом у бік передової громадськости.
М. Багдановіч народився 27/XI ст. ст. 1891 р. в Мєнську, але раннє дитинство перебув у Городні. Коли йому було п'ять років, померла його мати. Батько того ж року переїхав до Нижнього-Новгорода. Тепер він сам уже доглядав за дітьми й сам учив та виховував їх. У список книжок, що їх замолоду читав Максим, увійшли: 1) російські та західньо-европейські клясики, 2) різно-
