Ця сторінка вичитана
ПОЕТОВІ
Юний брате мій, знай, що у грудях людських
замість серця — бездушне каміння,
і об нього розіб'ється вірш неміцний,
не збудивши святого сумління.
Треба з криці кувать, гартувать отой вірш:
щоб зладнать його, треба терпіння,
Як удариш ти ним, він, як дзвін, задзвенить,
бризнуть іскри з твердого каміння.
