Сторінка:Байки Леонида Глібова (Ляйпціґ, 1918).pdf/64

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 І зло бере, а все-таки боюся:
 Досадно стане хоч кому:
 Тобі привіт, мені біда велика“.
 А та йому:
 „Я — Ластівка, а ти — Шуліка;
 Я людям не чинила зла,
 Де не була,
 А ти подумай пане-брате,
 Яке життя твоє завзяте:
Весь вік курчат і пташечок хапав,
 Ні ласки ні жалю не знав“.

 Давно-давно мовляють люде:
Що добренько роби, то й добре буде.