Ця сторінка вичитана
ДІЯ II
СЦЕНА І
Безодня простору.
Каін.
В повітрі йду, не падаю… та впасти
Боюсь.
В повітрі йду, не падаю… та впасти
Боюсь.
Люцифер.
Повір мені, і понесе
Тебе повітря, я бо княжу тут.
Повір мені, і понесе
Тебе повітря, я бо княжу тут.
Каін.
А вірити тобі — не богохульство?
А вірити тобі — не богохульство?
Люцифер.
Вір — не впадеш! Не вір — загинеш! Так
Сказав би інший бог; він назву «демон»
Надав мені між ангелів, а ті
Луною вторять це нікчемним тварям,
Що ширше розуму свого вузького
Не тямлять, і вклонитись ладні слову.
Ці жалюгідні звуть добром чи злом,
Що їм звелять. Таких не хочу я…
Шануй чи не шануй — побачиш ти
Світи за гранню світика твого,
І я тебе не приречу на муки
За сумніви мізерні. Прийде час —
Людина, ставши на тремтливі хвилі,
Людині мовить: «Вір мені й крокуй
По водах»; і піде людина та
По хвилях, і не втоне. Я не мовлю:
Повір мені, це буде запорука
Вір — не впадеш! Не вір — загинеш! Так
Сказав би інший бог; він назву «демон»
Надав мені між ангелів, а ті
Луною вторять це нікчемним тварям,
Що ширше розуму свого вузького
Не тямлять, і вклонитись ладні слову.
Ці жалюгідні звуть добром чи злом,
Що їм звелять. Таких не хочу я…
Шануй чи не шануй — побачиш ти
Світи за гранню світика твого,
І я тебе не приречу на муки
За сумніви мізерні. Прийде час —
Людина, ставши на тремтливі хвилі,
Людині мовить: «Вір мені й крокуй
По водах»; і піде людина та
По хвилях, і не втоне. Я не мовлю:
Повір мені, це буде запорука
50
