Ця сторінка вичитана
Люцифер.
Так, чи істоти вищі.
Так, чи істоти вищі.
Каін.
Змії — теж?
Змії — теж?
Люцифер.
Де люди, там і змії. Чи лише
Двоногим жить рептиллям?
Де люди, там і змії. Чи лише
Двоногим жить рептиллям?
Каін.
Зорі — далі!
Куди ми летимо?
Зорі — далі!
Куди ми летимо?
Люцифер.
У світ примар,
Тіней створінь прийдешніх і померлих.
У світ примар,
Тіней створінь прийдешніх і померлих.
Каін.
Темніш, темніше все… Світила зникли!
Темніш, темніше все… Світила зникли!
Люцифер.
Та бачиш ти.
Та бачиш ти.
Каін.
Яке жахливе світло!
Ні місяця… ні сонця… ні зірок…
Сама блакитна та багрова ніч
У моторошні сутінки вгорнулась…
Та бачу темні купи; не подібні
До тих світів, що, сяйвом оповиті,
Здавались тоді живими навіть,
Коли темнішали; там бачив я
Глибокі доли, величезні гори.
Там іскри сяли, розлягались там
Простори плинні, променисті кола
Оточували, місяці пливли
Довкола, мов прекрасні землі… Тут
Все темне й моторошне.
Яке жахливе світло!
Ні місяця… ні сонця… ні зірок…
Сама блакитна та багрова ніч
У моторошні сутінки вгорнулась…
Та бачу темні купи; не подібні
До тих світів, що, сяйвом оповиті,
Здавались тоді живими навіть,
Коли темнішали; там бачив я
Глибокі доли, величезні гори.
Там іскри сяли, розлягались там
Простори плинні, променисті кола
Оточували, місяці пливли
Довкола, мов прекрасні землі… Тут
Все темне й моторошне.
Люцифер.
Та виразне.
Ти смерть узріти прагнеш, чи померлих?
Та виразне.
Ти смерть узріти прагнеш, чи померлих?
58