Перейти до вмісту

Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/70

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
І смерть — усім, і майже всім — хвороба,
І муки, й гіркість; ось вони — плоди
Заказаного древа.

Каін.
 А тварини
Вкусили теж, і тому вмерти мусять?

Люцифер.
Сказав вам ваш творець: вони для вас,
Як ви — для нього, створені… Чи ж ви
Хотіли б, щоб була їх доля вища
Від вашої? Якби не впав Адам,
Усе тоді стояло б.

Каін.
 Ах! Нещасні!
Синів отця мого поділять долю;
Як і вони, не куштувавши плоду,
Як і вони, не маючи знання!
Брехливе древо те: знання не маєм.
Знання ціною смерті обіцяло,
Але — знання; а що людина знає?

Люцифер.
А може, смерть — це є знання найвище,
З усіх речей — єдина певна річ,
Веде до найвірнішої науки.
Було правдиве древо, хоч смертельне.

Каін.
Ці темні царства бачу, а не знаю.

Люцифер.
Бо час твій не прийшов; не може плоть
Збагнути дух цілком… Чимало вже —
Пізнати, що ті царства є.

Каін.
 Ми знали,
Що Смерть існує.

67