Жінка лягає спати мільйонеркою, а прокидається, в чому є. З першого ж погляду, з першого слова ми вже мали думку про того пана, який зовсім на наших звичаях не тямиться. По рукавицях, по жилету видно було, що це хлоп, німецький кухаренко, без благородства в почуттях, тільки пиво п'є та курить… Ох, пані, двадцять п'ять люльок на день. Яка ж була б доля в моєї бідної Лілі?.. Я ще й досі тремчу. Бог нас урятував! До того ж Сесіль цей пан не подобався… Чи могли ми чекати такого підступу від родича, від завсідника нашого дому, який обідає в нас двічі на тижтень уже двадцять років! Ми стільки добра йому зробили, а він же як комедію строїв — назвав Сесіль своєю спадкоємницею перед охоронцем печатів, перед генеральним прокурором, головним президентом!.. Цей Брунер та Понс змовилися приписувати одне одному мільйони!.. Ні, запевняю вас усіх, панії, що й ви піддалися б на цю митецьку оману.
—Об'єднані родини Попіно, Камюзо та їхні прихильники за кілька тижнів здобули в світі легку перемогу, бо ніхто не брав в оборону нещасного Понса, паразита, похмурого скнару, облудного діда, обкиданого зневагою, якого вважали за гадюку, на родинних грудях зогріту, за людину виключної злоби, за небезпечного блазня, якого треба забути.
Щось через місяць після відмови фалшивого Вертера Понс уперше встав із ліжка, де був лежав у нервовій гарячці, й гуляв на сонці по бульварах, спираючись на руку Шмуке. На бульварі Тампль ніхто вже не сміявся з двох клацунів, бо один із них був геть підупалий, а другий надзвичайно зворушливо доглядав свого видужного приятеля. На бульварі Пуасоньєр Понс навіть порожевів, дихаючи атмосферою бульварів з їхнім могутнім повітрям, бо в місцях людних воно животворче, і в Римі, наприклад, спостережено, що в брудних гето, де кишать євреї mala aria немає. А може й звикла, щоденна обстава, широке паризьке видовище впливало на хворого. Коло театру „Вар'єте“ Понс на хвилину покинув Шмуке — вони йшли поруч, але недужий час-до-часу відходив від
