і пересиченого радостями зору. Коли ви дійдете до невеличкого підвищення, де бульвар, затінений великими гіллястими деревами, граціозно повертає до зеленої і затишної лісової алеї, ви побачите перед собою, коло своїх ніг, глибоку долину, забудовану півселянськими фабриками з рідкою зеленню, зрошену коричневими водами Б'євра та Гобелену. На протилежному схилі під кількома тисячами дахів, стиснутих, як голови в натовпі, ховаються злидні передмістя Сен-Марсо. Розкішна баня Пантеону, темна й сумна баня церкви Валь-де-Грас гордовито височаться над усім амфітеатром міста, якого сходи химерно накреслені покрученими вулицями. Звідси розміри тих двох споруд здаються гігантськими; перед ними знічуються і крихкі будинки, і найвищі тополі в долині. Ліворуч чорним і кощавим страховищем стоїть обсерваторія, де по вікнах та галереях фантастично міниться світло. Туди далі, між синястими масами Люксембургу й сірими вежами церкви Сен-Сульпіс палає доладний ліхтар Інвалідів. Коли дивитися звідси, ці архітектурні лінії змішуються з листям і тінями, відбивають вибаганки неба, що раз-у-раз міняє колір, освітлення і вигляд. В далечині від вас наповнюють повітря будівлі, навколо вас в'ються хвилясті дерева, сільські стежки. Праворуч, крізь широкий розтин цього дивного краєвиду, ви бачите довгу білу скатертину Сен-Мартенського канала, викладеного червонуватим каменем, уквітчаного липами, облямованого суто романськими будівлями гамазеїв. А геть на останньому плані, нерівні виступи туманних Бельвільських пагорків з будинками та млинами зливаються з нерівними лініями хмар. Проте, є ще місто, якого ви не бачите між лавами дахів край долини і невиразним, як спогади дитинства, обрієм; величезне місто, немов у проваллі заховане між верхів'ями шпиталю Пітьє та східним кладовищем, між стражданнями й смертю. Від нього доходить глухий шум, що нагадує шум океану, який рокоче позад кручі, немов каже: «Я тут!» Коли сонце кидає хвилі світла на цей бік Парижу, коли очищає його, коли струмиться по лініях; коли відбивається у шибках, коли ясніє на черепиці, палає в позолочених
137