Хоч пані д'Еглемон була в модному капелюху, але легко було побачити, що її чорне колись волосся посивіло від страшних переживань; проте, її зачіска свідчила про добрий смак, виявляла добірні звички елегантної жінки й чудово обмальовувала її зів'яле, зморшкувате чоло, що в його формі ще були якісь іскри її колишнього блиску. В профілі її обличчя, в правильності рис помітні були сліди, щоправда невеликі, вроди, якою вона колись пишалася, але ці ознаки ще краще викривали те велике горе, від якого зморщилось її лице, висохли скроні, запали щоки, змертвіли повіки й позбулися вій, цієї окраси погляду. В цій жінці все мовчало, в її ході й рухах була та поважна й стримана повільність, що викликає повагу. Її скромність, що тепер зробилася боязкою, була, здавалось, наслідком звички, яку вона засвоїла вже кілька років, — звички знічуватись перед дочкою: говорила поволі й тихо, як і всі люди, що мусять багато міркувати, зосереджуватись, жити тільки самим собою. Її поза й поведінка викликали нез'ясовне почуття, де не було ні страху, ні співчутливості, але таємничо зливалися всі думки, що їх збуджують ці різні почуття. Зрештою, природа її зморщок, вигляд її поораного обличчя, блідість зажуреного погляду, — все красномовно свідчило про ті сльози, що сохнуть у серці й ніколи не падають на землю. Нещасні, що звикли дивитися на небо, волаючи до нього про лихо свого життя, легко розпізнали б у очах цієї матері жахливу звичку — молитися щохвилини, і легкі сліди тих смертельних таємниць, що знищують, кінець-кінцем, квіти душі й навіть материнське почуття. У художників є фарби для таких портретів, але думки й слова безсилі віддати їх вірно; в тонах їхнього обличчя, в їхній постаті є щось невимовне, що душа схоплює зором; а для поета єдиний спосіб висвітлити їх — це розповісти про всі події, що спричинилися до таких жахливих змін у обличчі. Це обличчя свідчило про спокійну й холодну грозу, про таємну боротьбу між героізмом материнського горя і немічністю наших почуттів, що скінченні, як і ми самі, в яких нема нічого безконечного. Раз-у-раз поборювані страждання надали з часом цій жінці чогось хворобливого. Якісь надто
200
